Библийни пригоди на неби i на земли (на украинском языке)   ::   Ячейкин Юрий

Пiдiйшов тихцем до нього зi спини i на власнi очi пересвiдчуюсь - плете цей тхiр на мене письмове мереживо:

"Всемилостивий пане Всевишнiй!

Як вам добре вiдомо, вже давно не було дощу. Усi ми дуже забрудненi. Але адмiрала Ноя Бiблiйного цей кричущий факт чомусь не бентежить. Видно, йому до вподоби ходити у нечистих..."

Ах ти, гадюченя!

Але сигнал с сигнал. Сигнали для того й заснували, щоб на них реагували. Довелося негайно вжити вiдповiдних заходiв. За домовленiстю з китами я вiдкрив постiйно дiючу душову на три кабiни. Всi три кити фонтанують безвiдмовно i не потребують нi поточного, нi профiлактичного, анi капiтального ремонту...

17. "ЛЮДИНА ЗА БОРТОМ!"

"Дня божого, погожого.

Небо високе, море глибоке.

Черговий навiгатор - боцман Сiм.

Стерновий Хам, видно, давно збився з правильного курсу. Скiльки вже пливемо, а навiть острiвця не бачили. Та нехай Iафет розбереться...

Зранку вахта проходила спокiйно. Тiльки опiвднi сталася надзвичайна подiя.

- Людина за бортом! - гукнув я i щосили бабахнув у дзвiн гучного бою.

- Я не людина, а бог, - образився миршавенький дiдок, що плескався собi за бортом. - Бач, рятувати мене зiбрався! Сто гарпунiв тобi у печiнку!

- Ти - бог? - здивувався я.

- А так, морський бог Нерей!

- А що ти можеш, коли ти бог?

- Що я можу? - замислився вiн. - Ну, примiром, ходити по водi, яко по суху.

Вiн i справдi показав менi цей рiдкiсний i свосрiдний фокус. А потiм до нього пiдплив дельфiн, i старий Нерей всiвся на нього верхи, мов на морського коняку.

Аж тут прибув на мiй дзвiн адмiрал, i все почалося знову.