Библийни пригоди на неби i на земли (на украинском языке) :: Ячейкин Юрий
Страница:
65 из 190
- Який ти в бога бог, сто кашалотiв тобi у пельку? - пiддав сумнiву заяву Нерея адмiрал Ной Бiблiйний. - Бог сидить на небi з янголами, а не полощеться у водi з жабами. Може, ти цар пуголовкiв, звiдки я знаю, щоглу тобi у пельку!
- Ах ти, сарделько порепана! - не на жарт розлютився морський дiдок. Це я - цар пуголовкiв? Ах ти, стара шкапо, брудний мiшок гною, кiстяк усохлий, сто гвинтiв тобi у печiнку!
- А ти!.. А ти!.. - загарячкував у полемiчному запалi й адмiрал. Роздутий пухир, бульбашка на водi, гнiздилище слимакiв - ось хто ти! Сто восьминогiв тобi в обiйми!
Це був наче стихiйний конкурс на звання лауреата солоного слова. I на суходолi до Потопу такi сутички по всiх крамницях траплялися. Ех, аж присмно згадати. Знасте, як весело бувало? Лаються у черзi двос, i самi не знають чого. Так i зараз вийшло.
Нерей явно переважав - лайка була з вигадкою.
А наш адмiрал хутко вичерпався в своух убогих фантазiях.
- Заховай пiд картуз свою лисину, блазню! - хрипко, але голосно кричав морський володар. - Прибережи уу для пекла! Там чорти з твосу пустопорожньоу коробочки бубон зроблять! Сто каракатиць тобi у кожну нiздрю!
- А ти... а ти... мокра курка - ось хто ти! - вже слабкувато боронився адмiрал.
А Нерей, вiдчуваючи його слабину, повiв переможний наступ:
- Слухай ти, недоумкуватий склеротику! Хочеш, я зараз покличу свого зятя бога Посейдона? Вiн як вилами-тризубом махоне - тут тобi й буря! Чи, може, покликати мого онука бога Тритона? Вiн як у раковину задудить - тут тобi й шквал! Та я й сам можу.
|< Пред. 63 64 65 66 67 След. >|