Библийни пригоди на неби i на земли (на украинском языке)   ::   Ячейкин Юрий

Усiх новоприбулих запросили до святкового столу, виставленого просто неба. На бенкетi грав оркестр. Музиканти видзвонювали келихами, кубками, пляшками, тарiлками, глечиками i сулiями. Диригент вимахував довгим шампуром з шашликами. Це був непiдробний ансамбль пiснi i пляшки.

Вiд iменi присутнiх слово взяв тамада зустрiчi. Вiн схвильовано звернувся до бравого адмiрала:

- Гостем, дорогий, будеш! Другом, дорогий, будеш!

- А до кого ж ми допливли? - розчулено запитав адмiрал Ной Бiблiйний.

- Ви прибули до славноу гори Арарат в сонячнiй царинi виноробiв Урарту!

- Невже у вас не було Потопу?

- Ет! Хiба в горах почусш, що дiсться у свiтi? Ти розкажеш, дорогий!

- Ой, сумна буде моя оповiдка...

- А ти пий вино, дорогий, i все мине!

З словами щироу подяки виступив Iафет:

- Дорогi друзi! Ваш чудовий стiл зобов'язус, надихав i кличе! З серця линуть слова щироу подяки! Душа радiс! Ваш гостинний достаток мобiлiзув! Докладемо всiх зусиль! Знайдемо усi прихованi резерви! Всi, як один...

- Пий вино, дорогий, потiм добалакасш...

Старого Ноя швидко розiбрало. За годину вiн уже ледве ворушив язиком. Але вперто варнякав, намагаючись оповiсти свою гостропригодницьку бiографiю. Зрозумiло, виникали певнi мовнi труднощi. Тому немас нiчого дивного, що дiдуган затинався мало не на кожному словi.

Вiн оповiдав i лiз цiлувати тамаду:

- Дррруже!.. У-уя-уяви, дрруже!.. Це ж пррросто... дикий кошмаррр... дррруже!.. Д-д-давай попо-по-челомкасмося! Сам господь, дрруже, пiшов на мокррре дiло...