Чаривна круговерть (на украинском языке)   ::   Наумов Евгений

Зараз, заразвiдкриється загадка чарiвної кiмнати та його таємничих нiчних пригод!

Вiн останнiм ступнув до кiмнати. I завмер.

Перед ним лежала Чарiвна Круговерть.

Тепер вона була освiтлена яскравими сонячними променями, але точнiсiнько така сама, яку вiн бачив увi снi - тобто вночi. Тi ж вулицi, площi, будинки, палаци... Тi ж автомобiльчики, що нерухомо застигли на вулицях.

Дiти розсипалися навколо Чарiвної Круговертi з радiсними вигуками:

- Яке гарне мiсто!

- Це наше мiсто, дiти, - сказала урочисто Олеся Василiвна. - Воно точнiсiнько таке, як те, де ми живемо. Якщо ви уважно придивитесь, то впiзнаєте свої будинки, вулицi, магазини й кiнотеатри.

Не змовкали захопленi вигуки - кожен шукав свiй будинок.

- Восени ви пiдете до школи, - заговорила знову Олеся Василiвна. - Ходитимете самостiйно, i вам доведеться переходити вулицi, площi, перехрестя. То ж вам треба дуже добре знати правила вуличного руху, а ми їх називатимемо Законом Вулиць i Дорiг.

Малько-Ванько здригнувся i подивився на Варю, а Варя на нього.

Очi в обох були великi i здивованi. Вони зрозумiли одне одного.

- Отже, сьогоднi ми почнемо вивчати цi правила, цей Закон.

- Стiй! - раптом вигукнув Малько-Ванько. - Не чiпай!

Один хлопчик, який стояв навпочiпки, злякано вiдсмикнув руку, яку вже простягнув до бiлого блискучого автомобiля спортивної форми.

- Т-ти чого?

- А нiчого! Не чiпай, бо...

- Бо що?

- Бо трапиться...