Дивовижни пригоди капитана мижзоряного плавання Небрехи (на украинском языке) :: Ячейкин Юрий
Страница:
128 из 129
Ну, я не хотiв ух розчаровувати, бо наука одразу втратила б з пiвсотнi докторiв i кандидатiв. I врахуйте, що кожен конче бажав, аби я пiдтвердив саме його гiпотезу.
Першим упiймав мене за гудзика i загнав у куток доктор небрехознавства з напрочуд iнтелектуальним прiзвищем - Iнтелiгатор. Не знаю чому, але я на нього дивився як на свосрiдне сполучення iнтелiгента й алiгатора. Мабуть, тому, що вiн просто ув мене очима.
Хижо свiтячи окулярами, вiн почав iнтерв'ю:
- Не крийтеся вiд мене, капiтане!
- Та я й не криюся, - заспокоював його я.
- Ви бували на планетi Луза?
Я боявся за свого гудзика i тому не заперечував :
- Атож, - кажу, - бував.
- I бачили зелене поле? - невгавав вiн.
- Авжеж, бачив.
- I кущi, на яких достигають бiльярднi кулi?
- Еге ж.
- А як тубiльцi збирають врожай?
- Ходять i збивають кулi киями!
- О! - простогнав Iнтелiгатор, вражений мосю залiзною логiкою, i необережно випустив з рук гудзика. - Генiально! Я напишу ще одну дисертацiю! - кричав менi вслiд.
Але до порятунку було ще далеко. Ледь я звiльнився вiд Iнтелiгатора, як мене полонили два спiвавтори, ух теж цiкавила тасмниця кулi.
- Ви були на планетi Вiл-Ярд? - ,гарячково запитали вони.
- Був, - не сперечався я, озираючись на всi боки.
- .А це правда, що кулi там - живi iстоти?
- Факт! - кажу. - I прудкi вони, як ртуть!
- А як же ви впiймали уу, коли кульгасте на протезi?
- Загнав у коробку дуплетом!
Та куля вже сидiла менi в печiнках.
|< Пред. 125 126 127 128 129 След. >|