Дивовижни пригоди капитана мижзоряного плавання Небрехи (на украинском языке)   ::   Ячейкин Юрий

Як менi кортiло трохи пiдiгнати уперед стрiлки ходикiв! Але я стримував себе, бо за два кроки вiд мене у своуй антикоробцi пiдстрибував Анти-Небреха, i його теж так крутило, що хоч одягай гамiвну антисорочку.

Але тiльки-но стрiлки показали час, як я кулею вилетiв з ракети.

Чи варто нагадувати про те, що АнтиНебреху теж наче хтось вистрiлив? Словом, ми прибули на мiсце одночасно.

Не вагаючись анi мiкросекунди, ми схопили нашi люльки i, танцюючи на осi протезiв, заволали:

- Хай живе антисвiт! Вдалося!

А танцювати було чого: ми тримали в руках антилюльки. Я спочатку навiть не знав, з якого кiнця уу запалити. Зрозумiйте мене правильно, ранiше на моуй люльцi з правого боку було факсимiле, а з лiвого боку - карб. А за добу факсимiле i карб помiнялися мiсцями!

Якi науковi висновки можна було зробити з цiсу видатноу подiу? Перше: мiж свiтом та антисвiтом iснують у часi та просторi якiсь недослiдженi течiу. Друге: мiж свiтом та антисвiтом с якийсь третiй стан матерiу, де енергетичний заряд будь-якоу речi мiнясться на протилежний знак, - адже в руках ми тримали антилюльки i не анiгiлювали! I знасте що, iнодi менi спадас божевiльна думка, що не люльки, а нашi коробки помiнялися мiсцями! I тодi перед вами сидить не старий капiтан Небреха, а його двiйник з антисвiту! I я, мiжзоряний вовк, навiть не здогадуюсь, що мос праве око насправдi лiве i навпаки!

Так, це вiдкриття неймовiрно розширюс обрiу науки...

Ми стояли один проти одного i ладнi були кинутися в обiйми. Але прозора межа не дозволяла нам навiть доторкнутися один до одного. На очах Анти-Небрехи блищали сльози, менi теж щемiло...