Дивовижни пригоди капитана мижзоряного плавання Небрехи (на украинском языке)   ::   Ячейкин Юрий

- Бувай, антику! - одноголосне попрощалися ми. - Щасливоу тобi дороги!

Ми посiдали у своу коробки i обережно дали заднiй хiд, щоб не зруйнувати Великоу Межi...

I зараз я не годен второпати, навiщо ми так швидко розпрощалися? Адже мудрiшоу, освiченiшоу, чемнiшоу, вихованiшоу, винахiдливiшоу i хоробрiшоу людини, нiж антикапiтан Анти-Небреха, я не зустрiчав i вже, мабуть, не зустрiну.

- Тiльки в його генiальнiй головi, - захлинався у дифiрамбах капiтан Небреха, - могла народитися ця блискуча iдея! Завдяки його свiтлим думкам вперше за iсторiю зоряних польотiв було експериментальне перевiрено, чи iснус прямий матерiальний зв'язок мiж свiтом та антисвiтом!

Я слухав капiтана Небреху i вiдчував, що ми взяли не той курс i схибили не на якусь там жалюгiдну секунду, а на цiлих двi години розмови.

- А потвору зловили? - ввiчливо i делiкатно нагадав я.

- Атож! - схаменувся капiтан Небреха i хлюпнув у склянки антиречовини. - Коли я прибув на недоудену планету, потвора махала крильми i своуми двомастами п'ятдесятьма лапами тримала за комiр двiстi п'ятдесят найдосвiдченiших у Всесвiтi мисливцiв. Та на мене в чудовиська лапи не вистачило, i менi тiльки й лишилося, що врятувати цивiлiзацiу в сузiр'у Дракона. Скажу вам, що стрiляв я спокiйно, як у мiському тирi. Але я хотiв би ще раз повернутися до того моменту, коли наймудрiший з антикапiтанiв, а вiн, безперечно, теж разом з цивiлiзацiями Анти-Дракона врятував цвiт мисливства та рибальства антисвiту...