JК
Гарри Поттер i философський каминь :: Ролінґ Джоан К.
Страница: 173 из 294Відчинив навстіж двері й зазирнув досередини — перед його очима постала жахлива сцена.
В учительскій були тільки Снейп і Філч, більш нікого. Снейп якраз підібгав свою мантію вище колін. Одна його нога була закривавлена й покалічена. Філч допомагав перев'язувати її.
— Клята звірюка! — нарікав Снейп. — Як можна встежити за трьома головами зразу?
Гаррі спробував нечутно зачинити двері, але…
— ПОТТЕРЕ!
Снейпове обличчя скривилося від люті, і він швидко опустив поли мантії, ховаючи ногу. Гаррі завмер.
— Я тільки хотів спитати, чи можна забрати книжку.
— ГЕТЬ ЗВІДСИ! ГЕТЬ!
Гаррі зник, перше ніж Снейп устиг зняти з Ґрифіндору ще кілька очок, і помчав сходами нагору.
— Ну що, забрав? — запитав Рон, коли Гаррі прибіг до них. — Що сталося?
Гаррі пошепки переповів усе побачене.
— Знаєте, що це означає? — схвильовано закінчив він. — Під час Гелловіну він намагався пройти повз того триголового пса! Ось куди він ішов, коли ми його бачили: хотів забрати те, що стереже той пес! І я присягаюся своєю мітлою, що це він пустив троля, щоб відвернути загальну увагу!
Герміона витріщила очі.
— Ні, він цього не міг… — сказала вона. — Я знаю, що Снейп не надто приємний, але він би не зміг красти те, що зберігає Дамблдор.
— Перестань, Герміоно! Ти думаєш, усі вчителі святі? — урвав її Рон. — Гаррі має рацію. Від цього Снейпа можна чекати чого завгодно. Але що він шукає? Що стереже той пес?
Гаррі вже лягав у ліжко, а ці питання ніяк не йшли йому з голови.
В учительскій були тільки Снейп і Філч, більш нікого. Снейп якраз підібгав свою мантію вище колін. Одна його нога була закривавлена й покалічена. Філч допомагав перев'язувати її.
— Клята звірюка! — нарікав Снейп. — Як можна встежити за трьома головами зразу?
Гаррі спробував нечутно зачинити двері, але…
— ПОТТЕРЕ!
Снейпове обличчя скривилося від люті, і він швидко опустив поли мантії, ховаючи ногу. Гаррі завмер.
— Я тільки хотів спитати, чи можна забрати книжку.
— ГЕТЬ ЗВІДСИ! ГЕТЬ!
Гаррі зник, перше ніж Снейп устиг зняти з Ґрифіндору ще кілька очок, і помчав сходами нагору.
— Ну що, забрав? — запитав Рон, коли Гаррі прибіг до них. — Що сталося?
Гаррі пошепки переповів усе побачене.
— Знаєте, що це означає? — схвильовано закінчив він. — Під час Гелловіну він намагався пройти повз того триголового пса! Ось куди він ішов, коли ми його бачили: хотів забрати те, що стереже той пес! І я присягаюся своєю мітлою, що це він пустив троля, щоб відвернути загальну увагу!
Герміона витріщила очі.
— Ні, він цього не міг… — сказала вона. — Я знаю, що Снейп не надто приємний, але він би не зміг красти те, що зберігає Дамблдор.
— Перестань, Герміоно! Ти думаєш, усі вчителі святі? — урвав її Рон. — Гаррі має рацію. Від цього Снейпа можна чекати чого завгодно. Але що він шукає? Що стереже той пес?
Гаррі вже лягав у ліжко, а ці питання ніяк не йшли йому з голови.