Гарри Поттер i философський каминь :: Ролінґ Джоан К.
Страница:
175 из 294
А Герміона з допомогою одного заклинання зробила так, що фарба на плакаті стала мінитися різними барвами.
Тим часом у роздягальнях Гаррі та його команда вдягали яскраво-червону форму для гри у квідич (гравці Слизерину були вбрані в зелене).
Вуд прокашлявся, вимагаючи тиші.
— О'кей, хлоп'ята! — почав він.
— І дівчата, — додала загонич Анжеліна Джонсон.
— І дівчата, — погодився Вуд. — Починається гра.
— Велика гра! — підказав Фред Візлі.
— Якої ми всі чекали, — докинув Джордж.
— Ми вже знаємо Оліверову промову напам'ять, — шепнув Фред Гаррі. — Ми грали в команді й торік.
— Заткніться там! — розсердився Вуд. — Це найкраща команда, яку мав Ґрифіндор за багато років. Ми переможемо. Я знаю.
Він пильно глянув на всіх гравців, ніби хотів додати: "Бо інакше…"
— Чудово. Пора. Бажаю перемоги.
Гаррі вийшов із роздягальні слідом за Фредом та Джорджем і, стримуючи тремтіння в колінах, під рев трибун попрямував на поле.
Суддею була мадам Гуч. Вона стояла посеред поля з мітлою в руці, чекаючи на команди суперників.
— Що ж, маю надію, що всі ви будете грати чесно і без порушень, — сказала вона, коли гравці зібралися довкола. Гаррі помітив, що зверталася вона, власне, до капітана Слизерину, шестикласника Маркуса Флінта. Гаррі здалося, що Флінт мав такий вигляд, ніби в його жилах текла тролева кров. Краєм ока Гаррі помітив, як угорі над натовпом затріпотів плакат "Поттера — у президенти!". Його серце радісно закалатало, і він відчув себе набагато впевненішим.
|< Пред. 173 174 175 176 177 След. >|