Тим Талер, або Проданий смих (на украинском языке)   ::   Крюс Джеймс

Ервiн зарепетував як несамовитий:

- Так, так, так, Фортуно! Добре! Ну, Фортуночко, ну, ну, ну!

I весь натовп загукав щодуху:

- Фортуна! Фортуна! Фортуна!

Потiм по юрбi перебiг голосний крик, i Тiм зрозумiв: Фортуна перемогла! Iпан Троч також перемiг!

Треба сказати, Тiм сiв осторонь iще й того, що сподiвався побачити пана Троча. Але з-пiд тих небагатьох картатих кашкетiв, що вiн угледiв, дивились на нього зовсiм незнайомi обличчя. Троча не було видно нiде. (I все ж вiн, хоч уже й не в картатому вбраннi, був на iподромi й нишком, ховаючись у натовпi, спостерiгав Тiма примруженими очима.)

Ось надбiг задиханий Ервiн.

- Ми виграли! - загорлав вiн. - Давай сюди купон, Тiме!

Але Тiм не вiддав йому купона. Аж дочекавшись, поки люди бiля кас розiйшлися, вiн пiдiйшов туди й одержав свiй виграш - цiлих двi тисячi марок!

- Багатенько ми виграли, - сказав Тiм i простяг грошi мачусi. Тут має бути двi тисячi.

- Атиперелiчив, Тiме? Тамрiвно двiтисячi?

- Та рiвно, рiвно, - вiдказав хлопець.

- Те-те-те! Дайсюдияперелiчу! - Вона майже вирвала грошi з пасинкових рук, почала перелiчувати їх, збилася, почала спочатку i, перелiчивши, сказала: - Справдi, рiвно двi тисячi!

Усi повмовкали. Мачуха не спускала ока з жмутка грошей у руцi, Ервiн стояв роззявивши рота, а Тiм напустив на себе звичайний свiй поважний вигляд.

Нарештi мачуха порушила мовчанку:

- Щожмитепер робитимемо зтакоюгрошвою!

- Не знаю, - знизав плечима Тiм. - Робiть що хочете, то все ваше.

Тодi мачуха раптом заплакала - чи то з радостi, чи з несподiванки, чи вiд зворушення, чи з усього того заразом.