Тим Талер, або Проданий смих (на украинском языке) :: Крюс Джеймс
Страница:
38 из 227
Схлипуючи, вона поцiлувала обох хлопцiв, витерла хусточкою очi й сказала:
- Ну, ходiмо, дiти! Треба ж вiдсвяткувати таке щастя!
I знову Тiмовi довелося сiсти пiд тим самим крислатим каштаном у садочку бiля кав'ярнi, пiд яким вiн сидiв iще з татом, потiм iз шахраями, а востаннє - з картатим паном Трочем.
Мачуха жваво цокотiла:
- Яжтакiзнала, щотiмнедарма поставивнафортуну! Охтихитрунчику! i вона вщипнула Тiма за вухо. Потiм замовила лимонаду й тiстечок. Щоправда, не марципанiв.
Ервiн весь час говорив про iграшкову залiзницю та про жовтi черевики на каучуковiй пiдошвi. Лиш Тiм сидiв нiмий як риба - хлопець, що бiльше не вмiв смiятися.
Сьомий аркуш
БIДНИЙ БАГАТIЙ
Вiдтодi Тiм мусив щонедiлi йти з мачухою та Ервiном на iподром. Йому дуже не хотiлось того робити, i вiн iнколи навiть прикидався хворим. Або втiкав рано з дому й повертавсь аж пiзно ввечерi. Тодi мачуха з Ервiном iшли на iподром самi. Але їм нiколи не щастило. В найкращому разi вони вигравали якихось кiлька марок.
Тож Тiмовi й доводилося знову й знову йти з ними на iподром i закладатись на дедалi бiльшi суми. На iподромi вже пальцями на нього показували, i навiть прислiв'я таке пiшло помiж грачами: "Щастить, як Тiмовi!"
Правда, в хлопця вистачило розуму комбiнувати так, що раз вiн вигравав бiльше, а раз менше. Коли Тiм ставив на того коня, що на нього поставило вже багато людей, то виграш був невеликий. А коли на якого-небудь невiдомого, непримiтного коника, що на нього майже нiхто не ставив, - тодi Тiм вигравав дуже багато.
|< Пред. 36 37 38 39 40 След. >|