Минимакс - кишеньковия дракон, або День без батькив (на украинском языке)   ::   Костецкий Анатолий

Страница: 24 из 85



I хоч Креня в глибинi своєї воронячої душi трохи сумнiвався, що мiлiцiя може стати Iзольдi з її квiточками в пригодi, але страшний спогад дитинства знову примушував його скоритися...

-- Лечу, вже лечу! -- замахав птах крилами. -- Але хоч макову росиночку!

-- На вже, ненажера, вдавися! -- "розщедрилась", пожалiвши птаха, Iзольда й кинула йому заплiснявiлу обсмоктану кiстку.

Креня спершу ображено й гордовито вiдвернувся, та голод, як то кажуть, -- не свiй брат, i вiн пiд презирливим поглядом Iзольди, квапливо обдзьобав ледь помiтнi залишки курятини, утер дзьоба кiгтистою лапою i тiнню шугонув у прочинену кватирку.

5. ЗНАЙОМСТВО ЗБЛИЗЬКА

Пiдлiтаючи до лiтньої кухнi Валяйкiв, Креня ненароком зачепив металевий кухоль, що висiв на яблуневiй гiлцi. Кухоль iз дзенькотом упав на землю -- i птах вiд ляку аж завис у повiтрi. "Все! -- майнуло в його головi. -- Тепер уже точно здадуть у мiлiцiю!.." Та, на його подив, нiхто на дзенькiт просто не звернув уваги, тож Креня, вже обережнiше, вмостився на нижнiй гiлцi й уважно почав мотати на вуса, пробачте -- на дзьоба, -- все, що дiялося в кухнi...

Олег нарештi оговтався вiд того, що побачив i почув. Вiн пiдвiвся з землi, пiдсунув до себе низенький дерев'яний ослiнчик, вимкнув газову плитку -- в балонi вже кiнчався газ -- i вирiшив докладно з'ясувати, що ж трапилось.

-- Прошу вибачити, -- звернувся вiн якомога спокiйнiше до крилатої ящiрки, що вмiла говорити, -- але менi не зовсiм зрозумiло: ви кажете, нiбито ви...

|< Пред. 22 23 24 25 26 След. >|

Java книги

Контакты: [email protected]