Минимакс - кишеньковия дракон, або День без батькив (на украинском языке)   ::   Костецкий Анатолий

Страница: 25 из 85



-- Кажу, що чуєш! -- не дуже ввiчливоперебила його ящiрка. -- Я -- дракон Мiнiмакс Перший i поки що останнiй. -- При цьому "ящiрка"-дракон гордо розправила крильця i кумедно настовбурчила роговi лусочки на мордочцi та колючки на довгому зеленому хвостi. -А коли деякi особи, котрi безпiдставно, як я переконався, iменують себе "гомо сапiєнс", тобто людиною розумною, мислячою, не розумiють елементарних iстин, то й нiчого в такими правити теревенi! -- Мiнiмакс скiнчив свою промову й зарозумiло вiдвернувся, утупивши райдужнi очицi, прикритi повiками з блакитними вiями, в Лiзку, що стояла коло плити й усмiхалася.

Олег не знав, що й вiдповiсти цiй пихатiй, як на нього, потворi, тож перевiв погляд на сестру.

-- Чого всмiхаєшся? -- невдоволено мовив вiн. -- Краще б узяла й прибрала! Онде всю пiдлогу залила яйцями та засмiтила шкаралупками!

Лiзка заходилась прибирати, а Олег трохи заспокоївся, "випустив пару", як сказав би тато, i знову звернувся до пихатої ящiрки, що називала себе Мiнiмаксом:

-- Наскiльки я зрозумiв, добродiю, ви назвалися драконом?

-- Точнiше не скажеш! -- глузливо посмiхнувся Мiнiмакс, якщо припустити, що маленькi крилатi ящiрки вмiють посмiхатись.

-- Але наскiльки я знаю, -- вiв Олег далi, -- про драконiв наукових даних нема. Хiба що в казках чи билинах є згадки про них. Але то -- вигадки. Та й ви, пробачайте менi, щось не дуже схожi на тих драконiв, про яких менi довелося чути й читати. Справжнi дракони -- це велетенськi створiння, якi дихають полум'ям. Ви ж на вигляд -звичайнiсiнька ящiрка, хiба що з крильцями.

|< Пред. 23 24 25 26 27 След. >|

Java книги

Контакты: [email protected]