Суперклей Христофора Тюлькина, або Вас викрито - здавайтесь! (на украинском языке)   ::   Костецкий Анатолий

Потiм розгорнув газету, в якiй заздалегiдь проколупав двi дiрки для очей, i, в даючи, нiби читає, почав пильно роздивлятися навкруги.

Рiвно о шостiй з-за дерев у кiнцi алеї вигулькнула постать Рубильника. Вiн весь час озирався, i такий був у нього зляканий вигляд, що вiн помiтив агента лише тодi, коли той пiдвiвся йому назустрiч i промовив:

-- Молодий чоловiче, вечiр добрий! Посидьте з дiдусем, якщо не поспiшаєте.

Рубильник злякано блимнув на агента, не впiзнав його й кинув:

-- Одчепися, дiду! Теж менi, знайшов компанiю!

Та коли Z-003 пiдморгнув йому -- мовляв, усе гаразд! -- Рубильник упiзнав колишнього сантехнiка й гигикнув:

-- Ну, ти даєш, батя!

Вони потиснули один одному руки й сiли на лаву.

"Ну от, -- подумав спокiйно лейтенант, -- ще кiлька хвилин -- i справу закiнчено!"

-- Товар принесли, молодий чоловiче? -- приступив до дiла агент.

-- А чого б я приходив! На тебе помилуватися? -- вишкiрився Рубильник.

Вiн видобув з кишенi невеличку плескату пляшечку вiд потрiйного одеколону з густою зеленкуватою рiдиною.

Очi агента хижо зблиснули, й вiн потягся рукою за дорогоцiнною пляшечкою, але Рубильник спритно сховав клей у кишеню:

-- Ша, батя! Без рук! Спершу -- гульдени.

-- О, пробачте, -- трохи знiтився агент, -- ось вони, ось! -- I заходився витягати з кишень пiджака тугi пачки.