Енейда (Энеида)   ::   Котляревський Іван Петрович

[18] Не поцурайтесь хліба-солі,

Борщу скоштуйте, галушок;

Годуйтесь, кушайте доволі,

А там з труда до подушок.

А завтра, як начне світати,

Готово військо виступати,

Куди ви скажете, в поход;

За мной не буде остановки;

Я з вами не роблю умовки,

Люблю я дуже ваш народ».

[19] Готова страва вся стояла,

Спішили всі за стіл сідать;

Хоть деяка позастивала,

Що мусили підогрівать.

Просілне з ушками, з грінками

І юшка з хляками, з кишками ,

Телячий лизень тут лежав;

Ягни і до софорку кури ,

Печені разної три гури,

Багацько ласих тож потрав.

[20] Де їсться смачно, там і п’ється,

Од земляків я так чував;

На ласеє куток найдеться,

Еней з своїми не дрімав.

І, правда, гості доказали,

Що жить вони на світі знали:

Пили за жизнь – за упокой;

Пили здоров’я батька з сином,

І голь-голь-голь, мов клин за клином,

Кричать заставив на розстрой.

[21] Троянці п’яні розбрехались

І чванилися без пуття.

З аркадянками женихались,

Хто так, а хто і не шутя.

Евандр точив гостям розкази,

Хвалив Іраклові прокази,

Як злого Кака він убив;

Якії Как робив розбої,

І що для радості такої

Евандр і празник учредив.

[22] Всі к ночі так перепилися,

Держались ледве на ногах;

І на ніч в город поплелися,

Які іти були в силах.