JК
Балада для Кривой Варги :: Соколян Марина
Страница: 15 из 109Ще й іншим дівкам помагала — варила правду-зілля: коли любить, житиме, а як ні — то зраночку вже й обмивали… Ото, кажуть, душі їхні приходять під вікна молодих дівчат, просять, щоб впустили. Не можна їм вікно відчиняти, бо ніколи щастя не матимеш…
— А я й так його не матиму, — зітхнула Лада, — Тож хай хоч буде чим дихати…
— Чого це раптом?
— Доля в мене така. Як не щастить, то вже що зробиш?
— Е, кепські справи. Ось чекай, я дістану тобі варжиного зіллячка…
— От красно дякую!
— Та я ж шуткую з тобою! — розсміялася Кора, — Ну, гаразд, спи.
Двері за тіткою зачинилися, і Лада залишилась сама. Тітчина оповідь мовби віджахнула сон, і тепер він сторожко чигав десь за вікном… Лада впіймала себе на тому, що прислухається — неначе й справді чекала на появу обіцяних "женихів". Це ж треба таке вигадати!
Поборсавшись ще трохи у намаганні закликати сон, Лада нарешті зрозуміла, що заснути не вдасться. В неї вже бувало таке — особливо ж після невдалого виступу, коли всі деталі недавніх подій комбінувалися у безладний гарячковий візерунок. Сьогодні не було ніякого виступу, втім її все ж таки переслідувало кілька прикрих спогадів. Молода жінка в крамниці замість продати Ладі пачку цигарок, зі словами "понаїхало тут", демонстративно розвернулась і рушила до комори. Лада розгубилась — вона не бачила жодних підстав для такого ставлення.
— А я й так його не матиму, — зітхнула Лада, — Тож хай хоч буде чим дихати…
— Чого це раптом?
— Доля в мене така. Як не щастить, то вже що зробиш?
— Е, кепські справи. Ось чекай, я дістану тобі варжиного зіллячка…
— От красно дякую!
— Та я ж шуткую з тобою! — розсміялася Кора, — Ну, гаразд, спи.
Двері за тіткою зачинилися, і Лада залишилась сама. Тітчина оповідь мовби віджахнула сон, і тепер він сторожко чигав десь за вікном… Лада впіймала себе на тому, що прислухається — неначе й справді чекала на появу обіцяних "женихів". Це ж треба таке вигадати!
Поборсавшись ще трохи у намаганні закликати сон, Лада нарешті зрозуміла, що заснути не вдасться. В неї вже бувало таке — особливо ж після невдалого виступу, коли всі деталі недавніх подій комбінувалися у безладний гарячковий візерунок. Сьогодні не було ніякого виступу, втім її все ж таки переслідувало кілька прикрих спогадів. Молода жінка в крамниці замість продати Ладі пачку цигарок, зі словами "понаїхало тут", демонстративно розвернулась і рушила до комори. Лада розгубилась — вона не бачила жодних підстав для такого ставлення.