Альфонс Циттербаке (на украинском языке) :: Гольц-Баумерт Герхард
Страница:
17 из 186
-- Стiй! -- гукнув вiн. -- Куди так поспiшаєш?
-- Я... слон... схопив хоботом... -- заїкаючись, пробелькотiв я.
Директор усмiхнувся i запитав:
-- Це Емiр так тебе налякав? Емiр хороший. То вiн просив у тебе ласощiв.
Менi знову стало страшно.
А що, коли слон прийме коробку з Чистуном за ласощi i з'їсть?
-- Але я... Чистуна... з'їсть...
Директор знов усмiхнувся, скубнув себе за бороду i сказав:
-- Заспокойся. Добре, що ти прийшов. Зараз пiдемо на манеж i потренуємося.
Я знову злякався. Звiдки цей чоловiк знає про мiй план? Раптом я згадав, як тут, у цирку, виступав чарiвник. Може, то чарiвник розгадав мої думки?
Директор погукав:
-- Августе, йди-но сюди!
Iз найближчого фургона вилiз якийсь заклопотаний молодик i дружньо привiтався зi мною.
-- Це Август, клоун, -- пояснив директор. Я впiзнав його не вiдразу.
Августовi ж директор сказав:
-- А це наш новий спiвробiтник.
Я промовчав i вирiшив поки що взагалi нiчого не казати. Хотiлося побачити, що ж то буде далi. Признаюся, у цю мить я геть забув про Чистуна, такий був схвильований.
Ми вийшли на манеж. Тут було якось незатишно, пахло тваринами. Вправлялися кiлька жонглерiв. Директор звернувся до них:
-- Товаришi, дайте мiсце ось цьому хлопчинi, подивимось, на що вiн здатний.
А потiм до мене:
-- Будеш так виступати чи одягнеш спортивний костюм?
На жаль, костюма у мене не було, i я вiдповiв:
-- З вашої згоди я виступлю так.
|< Пред. 15 16 17 18 19 След. >|