Чаривна круговерть (на украинском языке)   ::   Наумов Евгений

- I парк з каруселлю!

- I кiнотеатр "Барвiнок"!

- I кiоск з морозивом!

Вони подивились одне на одного:

- Це - наше мiсто!

Виходить, зовсiм недалечко їхнiй будинок - великий, багатоповерховий, з просторими бiлими балконами. Там, у квартирi номер три на першому поверсi, зараз сплять Варинi мама, тато й бабуся, а в сiмнадцятiй, що на третьому поверсi, сплять мама, тато, старший брат i молодша сестричка Малька-Ванька.

Сплять i нiчого не знають, не вiдають.

Якби зiскочити з клятої Автовежi й побiгти додому!

Та зiскочити аж нiяк не можна. Машини мчали так швидко, що аж дух перехоплювало...

- Куди нас везуть?

- На площу - вони ж казали! - вигукнув Малько-Ванько.

А на площi машин зiбралося - сила-силенна! Вони гурчали, гули, ревiли...

Тiльки-но показалась Автовежа, як по всiй площi розляглися вигуки:

- Ось вони! Ось нашi визволителi!

Автовежа вдоволено заворкотiла й почала пiднiмати майданчик з дiтьми все вище й вище... "Визволителi" мружилися вiд яскравого свiтла.

Коли майданчик пiднявся вище найвищих дахiв, Малько-Ванько розплющив очi й побачив навколо море вогнiв.

- Ой! Як високо! - схлипнула Варя. - А якщо впадемо?

- Н-не бiйся... Головне - не боятися!

- Я не боюсь... але менi страшно!

У цей час машини оглушливо заревли:

- Слава нашим визволителям! Слава нашим нерозумним, допитливим, неслухняним визволителям!

Машини стали в коло, й почалися дивовижнi веселощi!

Спочатку загуркотiв басом Ваговоз:

Я - великий i нестримний,

Я - могутнiй i невпинний.