Чаривна круговерть (на украинском языке)   ::   Наумов Евгений

- Тодi я обiллю їх холодною-прехолодною водою, - сказав Автополивальник i випустив такi водограї, що iншi машини злякано позадкували:

- Ой-ой! Не бризкайся!

- Люди занедужають i сидiтимуть вдома, - продовжував задоволено Автополивальник. - Вони тремтiтимуть, загорнуться у ковдри, залiзуть пiд перини.

- А я не стану їх рятувати й розвозити по домiвках лiки, - додала Швидка Допомога.

- Це добр-ре! - прогарчав Громобiй. - Дуже добр-р-ре.

- Я бiльше не служитиму людям! - заверещав громiздкий та незграбний Фургон з написом на борту: "Булки". - Краще я сам поїм булочки, тiстечка, макiвники, торти. Вони такi смачнi, м'якi, солодкi, завжди так чудово пахнуть...

I вiн апетитно заплямкав, переступаючи з колеса на колесо.

- А я вип'ю усе молоко! - заявив жовтий Молоковоз.

Дiти завмерли.

- Чуєш, що вони кажуть? - сплеснула руками Варя.

- Чую, - похмуро кинув Малько-Ванько.

- Що ж їстиме моя бабуся? I мама, i тато...

- А мої тато й мама? А братик Вiктор? Вiн по три окрайцi з варенням вiдразу вминає, зрозумiла?

Варя заголосила:

- Вони кашлятимуть...

- I нездужатимуть, - додав Малько-Ванько. - Адже Швидка Допомога вiдмовилась їм допомагати.

- Треба щось робити! - Варя стукнула кулачком по бильцю. - Треба рятувати жителiв мiста!

- А як?

Вони подивилися вниз. До землi було так далеко, що дiти злякано вiдсахнулись.

А тим часом автомобiлi кружляли в танцi, наспiвуючи врiзнобiй якусь скрипучу пiсню.

- Що ж нам робити? - знову забiдкалась Варя.