Чаривна круговерть (на украинском языке)   ::   Наумов Евгений

I тут вонипочули чийсь тоненький голосок:

- Егей! Ей там, на вежi!

Вони обернулись. Поруч, на самому краєчку залiзного даху багатоповерхового будинку, хиталася знайома смугаста фiгурка в блискучому шоломi набакир.

- Рукастик-Смугастик?!

ПАСТКА

Рукастик-Смугастик розмахував руками й гукав:

- Стрибайте, швидше стрибайте сюди!

Малько-Ванько знову подивився вниз.

Ой леле! Яка височiнь! Зiрвешся - кiсток не визбираєш.

- Стрибайте! - волав Рукастик-Смугастик. - не бiйтеся!

Майданчик тихо погойдувався у повiтрi. Вiн то наближався до краю даху, то вiддалявся.

Малько-Ванько поставив ногу на обнiжок поручня.

- Куди ти? Впадеш! - схопила його за руку Варя.

- Вiдчепись! - її переляк нiби додав йому смiливостi.

Вiн стрибнув.

- А-ах!- Варя затулила обличчя руками. Й тут же пролунав радiсний вигук:

- А я вже на даху! Ур-ра!

Малько-Ванько радiсно пританцьовував i махав Варi руками:

- Стрибай i ти! Це зовсiм не страшно!

- Нi, нi, - вiдсахнулася вона. - Страшно!

Варя тiльки хитала головою i вiдступала вiд поручнiв.

- Не можу, - жалiбно проквилила вона.

- Ех ти! - кинув зневажливо Малько-Ванько. - А хто ж буде рятувати бабусю? I маму, i тата?

Варя здригнулася. Бабуся така старенька, слабенька... Весь час п'є лiки. Як вона тепер буде?..

Невидима сила несподiвано вiдiрвала Варю вiд поручнiв, пiдняла вгору...

- Па-а-адаю! - в розпачi скрикнула вона i ковзнула по краю даху.