Чаривна круговерть (на украинском языке)   ::   Наумов Евгений

Вони були заплетенi на славу - жодна волосинка не вибивалася з них. Навiть Провiсниця звернула на них увагу, похвалила:

- Гарнi коси! Сама заплiтала?

- Я завжди сама заплiтаю! - гордовито вiдповiла Варя i поглянула на Малька-Ванька.

- Адже ти... вмiєш? - спитав вiн.

- Вмiю.

- То й заплети Мiдну Косу, розбуди її!

- Еге, я боюсь!

- Чого боятися? - не вгавав Малько-Ванько. - Раз-раз - i заплела! Ви, дiвчатка, швидко це робите!

- Ага, тут "раз-раз" не годиться, - втрутилася Провiсниця. Заплiтати косу треба дуже обережно. Якщо хоч одну волосинку не так покладеш - триста тридцять три блискавки вилетять i спалять тебе на мiсцi!

- Оце так! - вирвалося у Малька-Ванька. - Тодi й справдi страшно...

- Виходить, - сказала Варя, - якщо Красу не розбудити, то всi автомашини так i залишаться на Замкненому Колi, з якого ми ледь вирвалися.

Старенька сумно хитнула головою.

- Тодi я заплету її косу, - пiдхопилась Варя. - Де вона? Ведiть мене до неї, швидше!

- Оце по-нашому! - зрадiла Провiсниця.

Зашумiв вiтер, усiх оповив густий морок. Друзi злякано схопилися за руки. Все зникло: свiтлиця, самовар, старенька Провiсниця, i нашi герої опинились у небачених голубих покоях. Перед ними на слабо освiтленому кришталевому лiжку спала рожевощока дiвчина, Навколо її голови пишною хмаркою мерехтiло вогняно-червоне волосся iз золотавим вiдблиском. Пухнастi вiї кидали на нiжнi щоки темнi тiнi.