Сад божественних писень   ::   Сковорода Григорій Савович

Туди лети i там почий!

Бомб цей город не боїться

Hi оббрiхувальних стрiл,

Хитрих мiн не застрашиться,

Завжди цiлий - не горiв.

Непорочнiсть- ось де дiамант,

А невиннiсть - ось священний град.

Туди лети i там почий!

Ворога в цiм градi люблять,

Вiддають добро для них,

Силу для чужого гублять,

А не тiлъки для своїх..

Де ж такий чудовий град шукать?

Сам ти град, як труту змiг прогнать,

Святому Духу храм та град.



Пісня 21-ша

На кiнець такого: «Скажи ж менi ти, кого викохала душа моя: де ти пасеш, де даєш ти спочити у спеку» [211] .

Щастя, а де ти живеш? Горлицi, скажiте!

Вiвцi у полi пасеш? Голуби, звicтiте!

О щастя, наш ясний свiте,

О щастя, наш красний цвiте!

Ти мати i дiм, появися, покажися!

Щастя, а де ти живеш? Мудрiї, скажiте!

Чи в небi ти пиво п'єш? Книжники, возвicтiте!

О щастя, наш ясний свiте,

О щастя, наш красний цвiте!

Ти мати i дiм, появися, покажися!

Книжники мудрi мовчать, птицю ж не спитати,

Де нашу матiр шукать? Годi нам те знати.

О щастя, наш ясний свiте,

О щастя, наш красний цвiте!

Ти мати i дiм, появися, покажися!

Щастя нема на землi, щастя нема i в небi,

Не вiднайти и у вуглi - iнде шукать треба.

О щастя, наш ясний свiте,

О щастя, наш красний цвiте!

Ти мати i дiм, появися, покажися...

Небо i мicяць, земля й зорi всi - прощайте!

Гавань лиха ви моя - бiльше не чекайте.