Суперклей Христофора Тюлькина, або Вас викрито - здавайтесь! (на украинском языке)   ::   Костецкий Анатолий

Z-003 вiдразу зосередився, висмикнув зi штанiв давно непрану сорочку без ?удзикiв, поправиву кишенi пляшку, щоб її можна було помiтити ще здалеку, й пiдiйшов до молодика.

-- Ех, i гарно ж, мабуть, у такий вересневий деньок пивка попити! -- заговорив агент, сiдаючи на лаву поруч iз Рубильником.

Той важко повернув голову, втупився каламутними очима в непроханого гостя i прохрипiв:

-- Ти що, батя, знущаєшся? Ану, дуй звiдси!

-- Ну, ну, голубе, -- заспокiйливо поплескав його по плечу "батя", -- я ж по-доброму.

-- От i вiдвали по-доброму, -- скинув його руку Рубильник, -- а то тебе зараз у "швидкiй допомозi" повезуть!

-- Ви не так мене зрозумiли, -- улесливо мовив агент. -- Я просто хотiв запросити вас до компанiї, разом по кухлику випити!

Погляд Рубильника трохи прояснiв, вiн уже примирливiше, але все ще недовiрливо зиркнув на "батю" -- ач, сам п'яничка, а балакає, наче культурний! -- i про всяк випадок мовив:

-- Пиво -- це добре, але де гульденiв узяти?

-- Я пригощаю! -- пiдхопився агент i витяг iз кишенi пачку грошей. -- За цим дiло не стане, менi б тiльки з хорошою людиною побалакати.

"Пришелепкуватий якийсь, -- подумав Рубильник, -- та ще при таких грошах! Щось тут нечисто..." Але розбиратися в своїх млявих думках не став, а хутко посунув за "батею" до бочки. Пiсля другого кухля Рубильник повеселiшав i спитав:

-- А ти, батя, ким будеш? Багатенький Буратiно?

-- Слюсар я, сантехнiк, -- скромно опустив очi агент.

-- Ги-ги! -- реготнув Рубильник: так вiн йому й повiрив! Але вголос нiчого не сказав, бо вiдчув: тут можна погрiти руки.