Суперклей Христофора Тюлькина, або Вас викрито - здавайтесь! (на украинском языке)   ::   Костецкий Анатолий

-- Чого тут балакати, -- кивнув агент на чергу, -- ходiм, у ресторанi посидимо, поговоримо про життя.

"Здається, щось накльовується!" -- зрадiв Рубильник, i вони подались до ресторану "Затишок", найкращого в мiстечку...

Тепер Рубильник був у Z-003 в руках -- вiн заковтнув наживку! I, щоб не затягувати справи, агент уже пiсля другої чарки заговорив про клей.

Спочатку Рубильник вiдмовчувався, потiм вiднiкувався, та коли сантехнiк запропонував йому за кожну краплину клею по десять карбованцiв, подумав: "Ото щастя пiдвалило! За поганий смердючий клей -- така грошва! Все чисто, благородно, бери грошики й катай на пiвдень, до моря й пальм! Але якщо йому так уже потрiбен цей клей, дивись, не продешеви!"

-- Нема дурних! -- пiдвiвся, вдавши ображеного, Рубильник. -- За такий товар -- жалюгiднi копiйки...

-- Стривайте! -- злякано схопив його за рукав агент, -- Вашi умови?

Рубильник над усе боявся продешевити, тож тiльки незрозумiле поворушив пальцями в повiтрi.

-- Двадцять? -- пильно глянув йому в обличчя Z-003.

Рубильник заперечливо хитнув головою

-- Сорок! -- вiдразу перескочив через десятку сантехнiк.

"Тримайся, щасливчику, тримайся!" -- подумки стримував себе Рубильник, якому вже кортiло заплескати в долонi вiд радостi. Та коли агент назвав цифру "сто" -- нерви його не витримали! Вiн пiдскочив i, ковтнувши пожадливо слину, вигукнув:

-- Згода!

-- Тодi рiвно о шостiй я чекатиму вас у скверi, на третiй вiд входу лавi.