JК
Народные русские сказки. Том 1 :: Афанасьев Александр Николаевич
Страница: 24 из 131Бяжыць ён дак бяжыць, аж бачыць, на стагу сядзіць ліска дый есць. «Кумко-галубко, бачыш, якая ты благая![ 21 ] Ашукала[ 22 ] мяне. Хоць за тое дай што есці» – «На, лізні раз», – сказала ліска дый пазволіла раз лізнуць.
Воўк, лізнуўшы, захацеў другі раз дый ізноў зачаў прасіць щэ. «Не дам ужо больше, бо мне баліць, бо я ем сваі мазгі; калі хочеш есці, разганіся галавой ў сасну, разбі галаву дай ясі!» Той воўк ізноў паслухаў хітрай ліскі, пашоў ў лес, дый як разагнаўся аб сасну галавой, дак і забіўся на смерць. Ліска, ўбачыўшы, што воўк забіўся, пашла, з’ела ўсе мазгі воўка дай схавалася[ 23 ] ў нару.
* * *
Як була собі лисичка, да й пішла раз до однії баби добувать огню; ввійшла' у хату да й каже: «Добрий день тобі, бабусю! Дай мені огня». А баба тільки що вийняла із печі пирожок із маком, солодкий, да й положила, щоб він прохолов[ 24 ]; а лисичка се і підгледала, да тілько що баба нахилилась[ 25 ] у піч, щоб достать огня, то лисичка зараз ухватила пирожок да і драла[ 26 ] з хати, да, біжучи, весь мак із його виїла, а туда сміття наклала.
Прибігла на поле, аж там пасуть хлопці бичків. Вона і каже їм: «Ей, хлопці! Проміняйте мені бичка-третячка[ 27 ] за маковий пирожок». Тії согласились; так вона їм гово'рить: «Смотріть же, ви не їжте зараз сього пирожка, а тоді уже розломите, як я заведу бичка за могилку; а то ви його ні за що не розломите». Бачите вже – лисичка таки собі була розумна, що хоть кого да обманить.
Воўк, лізнуўшы, захацеў другі раз дый ізноў зачаў прасіць щэ. «Не дам ужо больше, бо мне баліць, бо я ем сваі мазгі; калі хочеш есці, разганіся галавой ў сасну, разбі галаву дай ясі!» Той воўк ізноў паслухаў хітрай ліскі, пашоў ў лес, дый як разагнаўся аб сасну галавой, дак і забіўся на смерць. Ліска, ўбачыўшы, што воўк забіўся, пашла, з’ела ўсе мазгі воўка дай схавалася[ 23 ] ў нару.
* * *
Як була собі лисичка, да й пішла раз до однії баби добувать огню; ввійшла' у хату да й каже: «Добрий день тобі, бабусю! Дай мені огня». А баба тільки що вийняла із печі пирожок із маком, солодкий, да й положила, щоб він прохолов[ 24 ]; а лисичка се і підгледала, да тілько що баба нахилилась[ 25 ] у піч, щоб достать огня, то лисичка зараз ухватила пирожок да і драла[ 26 ] з хати, да, біжучи, весь мак із його виїла, а туда сміття наклала.
Прибігла на поле, аж там пасуть хлопці бичків. Вона і каже їм: «Ей, хлопці! Проміняйте мені бичка-третячка[ 27 ] за маковий пирожок». Тії согласились; так вона їм гово'рить: «Смотріть же, ви не їжте зараз сього пирожка, а тоді уже розломите, як я заведу бичка за могилку; а то ви його ні за що не розломите». Бачите вже – лисичка таки собі була розумна, що хоть кого да обманить.