Альфонс Циттербаке (на украинском языке)   ::   Гольц-Баумерт Герхард

Бруно помiтив, що я затнувся, i вiдразу напосiв на мене:

-- Що, не знаєш, як викрутитись?

-- Я обов'язково прийду на спортмайданчик, незабаром прийду! -вигукнув я. Спробуй не прийти. Що тодi подумають хлопцi?

Але куди менi йти? Я зовсiм забув. На вулицi Шмiдта є велика кооперативна крамниця, де продають електричнi лампочки. Над дверима вивiска: "Лампочки -- свiтильники -- абажури". А чи не називається та установа, куди менi треба сходити, ламполаторiя? Я зайшов до крамницi й звернувся до продавця:

-- Я хотiв би одержати медичну довiдку для мами.

Продавець насупився:

-- Медичну довiдку? -- перепитав вiн. Я помiтив, що в нього зiпсувався настрiй.

-- Ти що, глузуєш надi мною? -- запитав вiн сердито.

Я почервонiв.

-- Нi, зовсiм нi! -- Тепер я розсердився, але сам на себе. Як же воно називається?

-- Хiба це не ламполаторiя?

Продавець раптом засмiявся:

-- Ти, певно, маєш на увазi амбулаторiю, лiкарню? Через чотири будинки далi по нашiй вулицi.

Лютий вибiг я з крамницi. Але згадав, що забув подякувати i знову влетiв до крамницi, наштовхнувся на якогось чоловiка у дверях, гукнув "дякую" i вибiг надвiр. Ух! Ну й справи!

Аж ось i амбулаторiя. При входi -- медсестра:

-- Ну, малий, де в тебе болить?

Вiд бiгу я так захекався, що не мiг пояснити, чого прийшов. Але ж я не хворий!

-- Еге, ти боїшся. Напевне, до зубного. Зубного всi дiти бояться.

Хоч я й не боявся зубного лiкаря, але так важко дихав, що не мiг заперечити. Я опинився у великiй приймальнi, а медсестра гукнула:

-- Тут малий пацiєнт до зубного лiкаря Генкеля.