Чаривна круговерть (на украинском языке)   ::   Наумов Евгений

- А тепер, - оголосив Рукастик-Смугастик, коли вони дiйшли до середини вулицi, що була позначена бiлою смугою, - повернiть голови праворуч.

Вони повернули голови i швиденько пiшли далi через вулицю. Вони були вже на тротуарi, як з провулка вискочив Жучок.

Вiн помiтив їх одразу i загальмував так, що аж закрутився на мiсцi.

- Ось вони! - заверещав Жучок. - Сюди, всi сюди!

Втiкачi кинулися до найближчого будинку, щоб знову сховатися у пiд'їздi. Та раптом двоє вогненних очей яскраво освiтили вулицю й помчали прямо на них.

- Гоночний Громобiй!

Втiкачi з розгону стукнулись об зачиненi дверi.

Переможне ревiння Громобоя навалилося на них.

Друзi зацiпенiли бiля стiни й заплющили очi...

Пронизливо заскреготiли гальма.

I Громобiй зупинився!

Вiн стояв бiля самiсiнького краю тротуара, блискав фарами й увесь тремтiв з лютi.

- Ага! Спiймав облизня! - Рукастик-Смугастик весело смiявся. Ану, йди, йди сюди! Чого зупинився?

З усiх усюд поспiшали машини. Та вони, як i Громобiй, зупинялися коло бордюру. Автомобiлi гурчали i безсило клацали кришками капотiв.

- Ч-чому вони не кидаються на нас? - тремтячим голоском запитала Варя.

- Вони бояться тротуару! - вiдповiв Рукастик-Смугастик. - Ходiмо! Але дивiться менi - з тротуару нi кроку! Нашi переслiдувачi тiльки цього й чекають.

Як тiльки дiти вiдiйшли вiд дверей, машини пiдняли несусвiтнiй гвалт i покотили поруч. Вони широко розчепiрювали пащi капотiв, щоб налякати друзiв. Але тi йшли i не звертали уваги на своїх переслiдувачiв.

Коло перехрестя довелося зупинитися: далi ходу не було.