Чаривна круговерть (на украинском языке)   ::   Наумов Евгений

Тiльки тут Малько-Ванько помiтив, що вони справдi стоять посерединi овального острiвця, намальованого на асфальтi бiлою фарбою.

А звiдусiль уже поспiшали машини, якi повиповзали з своїх сховищ.

- Усе ж таки попались!

- Чому вони не чiпають нас?- запитав переляканий Малько-Ванько.

- Тому що жодне колесо не смiє, не має права заїхати на "Острiвець безпеки". Тут можуть стояти тiльки пiшоходи. Так визначено в правилах вуличного руху.

- Але... але ж вони порушили всi правила!

- Не всi, - задумливо заперечив Рукастик-Смугастик. - У тому-то й рiч. Я констатував це ще тодi, коли машини не зважились на тротуар вискочити. Ось чому я звелiв Варi їхати по велосипеднiй дорiжцi.

Вiн замахав дiвчинцi:

- Їдь мерщiй!

Вона не почула, але зрозумiла його жест. Забiгла до пiд'їзду i вивела велосипед. Хвилину дiвчинка стояла, дивлячись на друзiв, що потрапили в пастку. Але Рукастик-Смугастик знову нетерпляче махнув їй.

Тодi Варя швидко стрибнула на сiдло й помчала по вузенькiй дорiжцi, позначенiй бiлою смугою.

Кiлька машин помiтили Варю i кинулись за нею. Мить - i бiлi миготливi гольфики вiдважної велосипедистки поглинуло темне жерло Похмурого тунелю.

ЗIЗНАННЯ ЖУЧКА

Тунель тьмяно освiтлювали два ряди стiнних лiхтарiв. Варя ледве розпiзнавала бiлу лiнiю зачарованої дорiжки.

Коли ззаду почувся навальний гул, руль в її руках заходив ходуном. Велосипед закривуляв туди-сюди i... зупинився!

Варя ледве встигла спертися рукою об стiнку, щоб не впасти.

Поруч загальмував Жучок.