Чаривна круговерть (на украинском языке)   ::   Наумов Евгений

Самi! Уяви, раптом назустрiч тобi котиться... колесо!

- Ну й нехай собi котиться!

- Ой! - Жучок навiть затрусився. - Не кажи так! Боюсь!

- Гаразд, гаразд, - усмiхнувся Малько-Ванько. - Не буду. Далеко ще їхати?

- А ми вже приїхали. - Жучок зупинився знову бiля ворiт, та вже iнших, поруч з якими була хвiрточка, тiльки зовсiм маленька. - Сюди й менi не пропхнутись, - сумно додав вiн.

- Що ж нам робити?

- Пiдеш далi сам. Там буде вулиця. Чуєш - це гуркоче Тягач. Вiн тягне на гору Шляховий Коток. Поспiшай!

Малько-Ванько кинувся до хвiрточки. Раптом вiн зупинився.

- Як затримати Котка?

- Ой, я зовсiм забув про це! Як затримати Котка... Х-гм... Зупинити... А взагалi будь-яку машину може зупинити цеглина. Та де вона?..

- На будiвництвi! - вигукнув хлопчик, не дослухавши Жучка.

Вiн штовхнув хвiртку й щодуху помчав вулицею.

- Швидше повертайся! Менi страшно тут... - гукнув йому навздогiн Жучок.

Вулиця вела вгору. Далеко на тлi свiтанкового неба вимальовувалися двi кремезнi горбатi фiгури - надзвичайно сильний Тягач та надважкий Шляховий Коток.

На бiгу Малько-Ванько нишпорив навколо очима - шукав слiди будiвництва.

Зненацька вiн перечепився i ледве не впав. Цеглина!

Вона була важка. Малько-Ванько побiг повiльнiше.

Вiн захекався, ледве переставляв ноги... I нарештi зупинився.

Далеко внизу червоно-жовто-зеленими спалахами сяяла широка площа. Це дружина Знавця-Моргунця Урочисто виходила з провулка.